Проживши тяжке, повне болю та невимовних страждань життя, Катерина Перелісна залишила напрочуд світлу, добру й радісну спадщину прекрасних творів для дітей. І нарешті її слово повернулося додому – до тих малих читачів, яких вона любила понад усе. Любов до рідного краю, до природи, до усього живого; шанування батьків, народних звичаїв та традицій увібрала в себе творчість Катерини Перелісної. ЇЇ чудові твори і надалі збагачуватимуть душі читачів, незалежно від віку та країни, в якій вони живуть.

1. Катерина Перелісна

2. Народилася Катерина Перелісна 2 грудня 1902 року на
околиці Харкова в родині робітника Федора Глянька, який ще
був актором-аматором, адміністратором театру Гната
Хоткевича, допомагав видавати українські книжки,
відновлювати товариство «Просвіта», засновувати українську
гімназію.

3. Мати виховувала чотирьох дітей, допомагала чоловікові,
шила костюми для театру. А ще мала такий чарівний голос, що
коли співала, то все перетворювалося на пісню...
Малій Катрусі страшенно хотілося
бути справжньою актрисою, такою,
як оті, що в театрі Гната Хоткевича.
Та батько нізащо не хотів брати до
театру неписьменну актрису, і
Катруся засіла за «Кобзар», щоб
якнайшвидше навчитися читати.
Адже їй тоді виповнилося аж 6 років.

4. Та страшне горе спіткало їхню родину: коли дівчинка почала
ходити до школи, інші діти Гляньків підхопили скарлатину, і з
чотирьох дітей вижила тільки Катруся...
Після школи дівчина вчилася в російській гімназії, а потім
перейшла до української імені Бориса Грінченка.
Тут вона дістала першу літературну «посаду» – її призначили
редактором шкільного журналу.
Далі Катерина багато вчиться і нарешті закінчує інститут
народної освіти (тепер Харківський університет).

5. Перші вірші та оповідання Перелісної друкуються в журналі
для дітей «Червоні квіти», що виходив тоді в Харкові.
Катерина багато працює, і ось перші радощі: її твори друкують
часописи, а пригодницький роман для дітей «Від Калькутти до
Шанхая» прийнятий до друку.

6. Та надійшли сумні тридцяті роки. Творчість Катерини
Перелісної була визначена антинародною, ворожою. Їй
заборонили друкуватися й відсторонили від улюбленої праці.
Роман, прийнятий до друку, був знищений. Заарештували
батька й чоловіка. Дивом вони звільнились. І Катерина з
родиною покидають Україну... Їхнім притулком стає спершу
Німеччина, потім — Америка.

7. В Америці Катерина Перелісна повернулася до вчительської
праці й літературної творчості – писала вірші, казки, оповідання.
Активно друкувалася в журналі для дітей «Веселка», що там
виходив, видала кілька книжечок – «Для малят – про звірят» ,
«Ой, хто там?» , «Три правди» , «Котикова пригода».
Ії читачами стали діти емігрантів усього вільного світу. Свої
твори вона підписувала: М. Донченко, М. Дичка, Л. Кіс, О.
Музиківна, Н. П., К. П., П. К., О. М. або й так, що зовсім не
впізнати – Клим Пищик. А найбільше вона любила ім'я, що
вибрала собі ще замолоду – Катерина Перелісна.

8. Поховавши на чужині, батька, чоловіка й сина, Катерина
Перелісна залишилася сама. Невиліковна недуга відібрала
в неї зір та пам’ять. Доживала вона віку в будинку для
людей похилого віку, де і померла 4 листопада 1995 року.

9. Творчість Катерини Перелісної повертається до України.
Були видані її книжки: « Три правди», «Скажу на вушко»,
«Вірші для дітей».