Славетну шведську письменницю Астрід Ліндгрен називали «Андерсеном наших днів», «Чарівницею із Швеції», «Чарівницею, яка живе повсюди», адже вона була людиною дивовижною, наділеною рідкісним талантом створювати у книгах чудеса.

1. Астрід Ліндгрен

2. Народилася письменниця неподалік від містечка Віммербю, що у
провінції Смоланд, на самому півдні Швеції 14 листопада 1907 року.
Дитинство Астрід було радісним і пустотливим. Дівчинка була
прудкою, мов білочка; знала чимало казок, любила фантазувати.
Разом із братом і двома сестрами допомагала вести домашнє
господарство. А ще діти із задоволенням лазили по деревах, дахах,
організовували ігри.

3. Вперше книжку Астрід побачила ( і почула, як її читають) лише у
п’ятирічному віці. Незважаючи на це дівчинка згодом почала багато
читати і стала старанною ученицею. Особливо полюбляла писати твори,
які вчитель часто зачитував перед класом.
Одного разу роботу тринадцятирічної дівчинки було надруковано в
газеті. Однокласники почали дражнити її письменницею, і тоді
засмучена Астрід поклялася собі обрати будь-яку професію, тільки не цю.

4. Коли їй виповнилося 18 років, у пошуках роботи дівчина вирушила до
столиці Швеції – Стокгольма. І тут їй було по-справжньому погано: ні
роботи, ні друзів, ні грошей. Проте доля все ж посміхнулася майбутній
письменниці. Вона знайшла роботу, а незабаром вийшла заміж і стала
матір'ю.

5. У березні 1944 року Астрід Ліндгрен вивихнула ногу і лікарі
заборонили їй три тижні вставати з ліжка. Просто лежати їй було
дуже нудно. Та Астрід знайшла собі заняття — почала записувати
казку, яку придумувала для своєї дочки Карін. Так з’явилась
«Пеппі Довгапанчоха»
Якось, під час своєї
тривалої хвороби, донька
попросила матір розповісти їй
казку про маленьку дівчинку
на ім'я «Піппі». Так кожного
дня Астрід вигадувала доньці
надзвичайно цікаві пригоди
про безшабашну Піппі та її
вірних друзів.

6. З того часу Астрід почала писати одну книгу за іншою. За своє життя
вона створила понад сорок повістей. І стільки ж для наймолодших
читачів «Книжок-малюнків», де тексту менше, ніж ілюстрацій.
Найвідоміші з творів: «Пеппі Довгапанчоха», «Малий і Карлсон, що
живе на даху», «Міо, мій Міо», «Брати Лев’яче Серце». Пригодницькі :
«Расмус-волоцюга», «Роня, дочка розбійника», три повісті про Калле
Блюмквіста.

7. Книги Астрід Ліндгрен перекладені 85 мовами, видані у 100 країнах
світу. Загальний наклад її творів - 100 мільйонів примірників. За
підрахунками деяких видавців, книгами Астрід Ліндгрен можна
оперезати земну кулю майже чотири рази, а якщо весь тираж її книг
поставити у вертикальну стопку, то вона буде в 175 разів вище за
Ейфелеву вежу!

8. За творами Астрід Ліндгрен знято понад
сорок фільмів, телесеріалів, мультфільмів,
здійснено більше ста постановок
театральних вистав та мюзиклів. Тільки у
Швеції знято 17 фільмів за книгами
письменниці.

9. За свою творчість письменниця отримала орден Посмішки, медаль
Нільса Хольгерсона, російську медаль імені Льва Толстого,
чілійську премію імені Габріели Містраль, шведську премію
Сельми Лаґерльоф, шведську Державну премію з літератури...
А одного дня Ліндгрен дізналася, що її нагороджено головною
відзнакою казкарів – золотою медаллю Ганса Крістіана Андерсена.

10. Письменниця активно займалась і суспільною діяльністю.
Сприяла прийняттю закону про повну заборону тілесних покарань
для дітей. Відстоювала ідеї раціонального та обережного
використання людиною ресурсів Землі. Виступала проти жорстокого
поводження з тваринами в сільському господарстві. Була членом
правління Всесвітнього фонду дикої природи і прихильницею
організації Грінпіс.

11. Астрід Ліндгрен пішла з життя у 2002 році у віці 95 років. Вона
похована в рідних краях, у містечку Віммербю.
В Швеції засновано Міжнародну премію пам’яті Астрід Ліндгрен.
Премія вручається щорічно окремим письменникам або
організаціям, чия діяльність спрямована на розвиток любові до
читання літератури серед дітей та молоді.